На головну  
До розділу «Цікавинки»  
   
візерунок
Техніки вишивки

Художня довершеність і різноманітність вишивки залежать не тільки від створення досконалої орнаментальної
композиції, тонкого відчуття кольору, а й значної мірою від вибору технік виконання. Існує ж їх понад сто —
од простих до дуже складних, що потребують копіткої роботи у виконанні. Це — різноманітні шви вільного
малюнка, які називають верхніми, оскільки виконуються вони за рисунком, заздалегідь нанесеним на полотно, а також
шви рахункові, що шиються за рунок ниток полотна — основи та піткання. Це й зумовлює лінії узору. До рахункових
технік можна віднести також ажурні, художній ефект яких побудований на наскрізних прозорих композиціях.
Характерною особливістю народної вишивки є поєднання в одному виробі десяти-п’ятнадцяти технік.

Назви багатьох з них походять насамперед від засобів виконання — «вирізування», «виколювання» — або ж від того,
який предмет вишивається: рушники — « рушниковий шов», перемітки — «переміточний шов», од назви місцевості —
«старокиївський шов», «городоцький шов». У назвах технік вражаю образна спостережливість народу, асоціативність
його мислення. Отож, назви технік досить часто залежать від того, який вигляд має даний шов, що він нагадує:
«курячий брід», «солов’їні вічка», «гречечка», «зірочка», «вівсяночка».

Т.В. Кара-Васильєва, А.О. Заволокіна
« Українська народна вишивка »